Модернізація прийомів педагогічної техніки

Майстер – клас

 учителя української мови

та літератури

Надеждівського

навчально-виховного комплексу

Лозівської районної ради

Харківської області

Харибіної  Наталії  Миколаївни

Майстер-клас – основа ефективного навчання

(матриця проведення теоретично-практичного заняття)

Дата проведення: 18.03.2015 року

І. Вступ. Уведення в атмосферу заходу. Ознайомлення з темою, завданнями

Сивіють легенди… Змовкають пісні…

Радіють дерева і квіти…

А в хлопчика очі до болю ясні…

Не віриться… Здрастуйте, діти!

Спасибі тобі, мій сріблястий дзвінок,

Що я не стомилась радіти.

Спішу на далеко не перший урок.

Хвилююся… Здрастуйте, діти!

Ромашку у лузі розбудить зайча,

І ранок рожевий прилине.

А, може, сьогодні біляве дівча

Відкриє для себе Тичину?

За вікнами грає проміння весни,

І сонце, і небо, і вітер…

А Мавка співає весняні пісні…

Ви чуєте? Здрастуйте, діти!

• Учитель-майстер… Хто він? Друг чи наставник? І для кого? Для педагогів чи для учнів? Мабуть, для всіх і завжди – і вірний товариш, і мудрий учитель…
• Ми всі – майстри своєї справи – кожен по-своєму… Хтось бачить себе щасливим, говорячи вслух зі стосиками зошитів, продовжуючи пізно увечері, коли сутінки спадуть на землю, розмову з учнями… Інший не уявляє себе на уроці без музики рідного слова чи краси поетичних перевтілень… А хтось шукає-вишукує новизну, без якої не бачить себе у професії… Мабуть, я належу до останньої категорії вчителів-словесників. Так, моя натура якась… «нездорово неспокійна»… Мені треба і всі конкурси, які існують взагалі, і медіаосвіта, й апробація,  а найголовніше – щоб на мої уроки не йшли учні, а бігли…

ІІ. Демонстрація творчої галереї вчителя «Мій образ. Чому я тут?»

• Ось тому я, мабуть, і тут… Ви всі мене добре знаєте, але я все-таки дещо скажу про себе як учителя… Хто я? Яка я? У чому – моє «Я»?

(презентація творчого портрета)

ІІІ. Створення віртуального колажу «Учитель, якого чекають…»

• А якого ж учителя чекає сучасна школа?
• Я пропоную вам створити колажі, які якнайяскравіше зможуть проілюструвати «інноваційно підкованого» педагога.

(створюють колажі й озвучують їх)

ІV. Майстер-клас «Модернізація прийомів педагогічної техніки»

- Так, очікування школи неабиякі. Та чи можемо ми, звичайні вчителі, повістю відповідати даним критеріям? Відповім коротко: якщо буде у нас БАЖАННЯ! Оновити, змінити, осягнути, модернізувати! Що саме? Насамперед, урок! Тож пориньмо у світ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПРИЙОМІВ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНІКИ…

1. Теоретичний максимум.

В. Сухомлинський стверджував, що за маленькою шкільною партою твориться народ. А творять його  в першу чергу вчителі української мови та літератури, «наставники думки, волі, духу людини», бо наука рідної мови, літератури – наука про найголовніше: про Україну, рідну землю, її силу й красу, її минуле й майбутнє. Найефективнішим засобом розвитку творчих здібностей учнів є інноваційні прийоми педагогічної техніки. 

Педагогічна техніка -

Ця тема є актуальною, бо:

• забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;
• сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
• робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

Суть досвіду у впровадженні таких принципів:

• сприйняття дитиною нових знань має бути осмисленим;
• думати, розуміти сутність речей;
• аналізувати, осмислювати ідеї, шукати потрібну інформацію, тлумачити її, застосовувати за певних умов;
• створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра;
• розвивати творчу уяву учня , асоціативне мислення;
• прагнення постійно вдосконалюватися;
• розв'язувати дедалі складніші творчі завдання;
• перевага в роботі надається нестандартним урокам, які сприяють розкриттю творчого потенціалу  вчителя і учнів;
• вивчає індивідуальні особливості дітей, сприяє розвитку їхніх здібностей;
• особистим прикладом виховує повагу до моральних принципів;

         У досягненні цього  найбільш сприятливими є використання інноваційних технологій, упровадження яких забезпечує:

• якісний рівень знань;
• робить урок цікавим;
• досягнення максимального взаєморозуміння і співпраці між учителем і учнем.

Педагогічне кредо визначає так: «Навчаючи інших – учусь сама»

У виборі інноваційної технології мають бути додержані відповідні правила організації такого навчання:

• до роботи залучаються всі учасники навчального процесу;
• вони повинні мати певну психологічну підготовку ;
• клас ділиться на підгрупи;
• учитель розробляє необхідні для творчої роботи матеріали;
• учні налаштовуються на неухильне додержання процедури і регламенту;
• створюється атмосфера довіри, природності, невимушеності, приємної бесіди.

      Основною організаційною формою навчання в сучасній школі є урок.

Урок - форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного вікуй рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу.

Урок має такі особливості:

- є завершеною та обмеженою в часі частиною навчального процесу, під час якого розв'язуються певні навчально-виховні завдання;

- кожен урок включається в розклад і регламентується в часі та за обсягом навчального матеріалу;

- на відміну від інших форм організації навчання є постійною формою, що забезпечує систематичне засвоєння учнями знань, умінь і навичок;

- відвідування уроків обов'язкове для всіх учнів, тому вони вивчають систему знань, поділених поурочно, в певній логіці;

- є гнучкою формою організації навчання, яка дає змогу використовувати різні методи, організовувати фронтальну, групову та індивідуальну навчальну діяльність учнів;

- спільна діяльність учителя й учнів, а також спілкування великої сталої групи учнів (класу) створює можливості для згуртування колективу дітей;

- сприяє формуванню пізнавальних якостей особистості (активності, самостійності, інтересу до знань), а також розумовому розвитку учнів.

     Урок має бути ефективним (досягти мети) і оптимальним за структурою (складатися з таких навчальних ситуацій, містити такий матеріал і подаватися такими методами і прийомами, які постійно зацікавлювали б учнів, не переобтяжували їх, давали б змогу досягти найкращих результатів). На такому уроці діти емоційно і вдумливо сприймають твір мистецтва слова, здобувають якісні, системні, сучасні знання, вільно оперують ними в нових умовах. Ще одна вимога до сучасного уроку - інтеграція знань з різних предметів, яка передбачає, що вчитель літератури вводить літературознавчі знання в історичний і світовий літературний та загальномистецький контексти. А ще на кожному уроці я даю учням час для роздуму, переживання, вибору позиції і обов'язково словесного озвучення своїх думок під час діалогів: читача з текстом, учителя і учня, однокласників між собою.

         За  останні  роки перебування у школі в ролі вчителя, спілкуючись із дітьми, їх батьками, колегами, прислухаючись до порад методичної науки і потреб часу, я приходжу до висновку: школяр XXI століття має бути не просто підготовлений школою, до самостійного життя через отримання певного багажу знань, а повинен уже в шкільні роки навчитися бути особистістю, реалізовувати себе як особистість, розвивати в собі самоповагу і повагу до інших особистостей. Тому саме інноваційні технології видаються мені найбільш придатними, бо ж вони мають на меті забезпечити кожному учневі найкомфортніші, найсприятливіші умови для навчання і розвитку.

         Різні групи таких технологій у загальному мають гуманістичний зміст, спрямовані па підтримку особистості, допомогу їй. Вони ґрунтуються на ідеях поваги та любові до дитини, віри в її творчі сили, їм властиві демократизм, рівність, партнерство учителя й учня. Це допомагає в кожному учневі бачити особистість, індивідуальність, підтримувати його у прагненні вдосконалюватися й набувати знань, вселяти впевненість у своїх силах.

Як же домогтися того, щоб процес здобуття знань був не лише високоефективним у плані застосування новітніх педтехнологій, а й цікавим, захоплюючим і бажаним для учня?

Намагаючись практично відповісти на це питания, я прийшла до висновку, що потрібно зробити навчання не просто ефективнішим у плані наповнення науковим змістом, а спробувати оновити форму проведення заняття. Для цього варто частіше практикувати нестандартні уроки, інтерактивні форми, комп’ютерні  технології, метод проектів.

Інноваційні форми роботи застосовую давно (тоді ще й термін такий не використовувався), зокрема, групові. Часто пропоную дітям, які разом сидять за партою, скласти діалог на задану тему, перевірити один в одного виконання нескладного домашнього завдання, написання словникового диктанту. На уроці літератури учні в парі виписують художні засоби з твору, розв'язують літературні ребуси і кросворди.

Ефективною є й робота в малих групах. Пропоную школярам скласти план характеристики літературних персонажів, дібрати цитати на підтвердження певних рис характеру героя, визначити проблематику твору тощо.

Та найулюбленішими для мене й моїх учнів є технології навчання в дискусії. Пропоную для початку прості дискусійні теми: "Що важливіше: розум чи сила?", „Чи потрібно обов'язково займатися спортом?", „Чи може телебачення замінити художню літературу?" тощо. При цьому головний акцент роблю не стільки на повноті аргументів (до цього учні ще прийдуть пізніше), скільки на правилах ведення дискусії. Учу учасників диспуту поважати думку опонента, тактовно висловлювати свою незгоду, терпляче слухати, чітко відповідати на питання.

На уроках літератури нові технології навчання спрямовані на розвиток в учнів здатності бачити проблеми, виявляти суперечності, висувати гіпотези, оригінальні ідеї, аналізувати, інтегрувати, трансформувати та синтезувати інформацію, здійснювати пошук, дослідницьку діяльність. Звісно, обравши певну (нову для себе) технологію викладання, вчитель завжди якоюсь мірою ризикує, бо участь у ній не може бути точно спрогнозована, тому завжди можлива помилка. Але не треба цього боятися і звинувачувати себе в помилковості вибору, тому що, по-перше, література непередбачувана щодо своєї відкритості до нових прочитань, по-друге, людина має внутрішнє джерело нового в собі - тож раптова зміна навчальної ситуації та імпровізація - явище цілком нормальне. Чим майстерніший і неординарніший учитель, тим більше він ризикує, проте більше й виграє.

Урок має бути ефективним (досягти доставленої мети) і оптимальним за структурою (складатися з таких навчальних ситуацій, містити такий матеріал і подаватися такими методами і прийомами, які постійно зацікавлювали б учнів, не переобтяжували їх, давали б змогу досягти найкращих результатів). На такому уроці діти емоційно і вдумливо сприймають твір мистецтва слова, здобувають якісні, системні, сучасні знання, вільно оперують ними в нових умовах. Ще одна вимога до сучасного уроку - інтеграція знань з різних предметів, яка передбачає, що вчитель літератури вводить літературознавчі знання в історичний і світовий літературний та загальномистецький контексти. А ще на кожному уроці потрібно давати учням час для роздуму, переживання, вибору позиції і обов'язково словесного озвучення своїх думок під час діалогів: читача з текстом, учителя і учня, однокласників між собою. Отже, на перший план ставляться потреби дитини в пізнанні, самоствердженні, творчості, емоційній насолоді, спілкуванні, праці, самостійності, теоретичній і практичній озброєності, грі, тобто самореалізації. Американські педагоги цей етап уроку називають рефлексією.

Рефлексія - фаза уроку, протягом якої учні осмислюють відкриті й усвідомлені ними на занятті ідеї; в цей час вони запитують, інтерпретують, застосовують, сперечаються, дискутують, змінюють та поширюють набуті знання.

План підготовки учня до інноваційного уроку

1. Визначення теми дослідження та способів її розкриття.

2. Обгрунтування актуальності теми.

3. Цілевизначення і добір матеріалу.

4. Первинне сприймання художнього тексту.

5. Спостереження, аналіз тексту і висунення власної гіпотези.

6. Ознайомлення з науковою літературою з даного питання та її опрацювання.

7. Фіксування прочитаного: виписки, тези, цитати.

8.Обробка нагромадженого матеріалу, систематизація спостережень, встановлення певних закономірностей, висновків.

9.Аргументація висновків (це неодмінна умова доведення істинності всіх тверджень дослідника) найпереконливішими прикладами, цитатами.

10. Орієнтовний план відповіді опонентові.

11.Посилання на використані літературні джерела. Варто наголосити на найважливішому пункті  плану - на аргументації. Оскільки головна роль у цьому процесі належить міркуванню, то й володіння відповідним типом мовлення є необхідною передумовою переконливості всіх тверджень учня.

Треба вміти використовувати як індуктивний метод (хід думки від часткового до загального), так і дедуктивний (від загального до часткового). У системі доказів можна і потрібно використовувати посилання на визначних діячів науки, літератури (звісно, з обов'язковим зазначенням джерела). Усі посилання мають бути доречними, а цитування - помірним. Власну думку потрібно підкріплювати прикладами. Для цього використовувати уривки тексту, вислови самого автора про твір, авторитетні думки критиків, читачів, інсценізацію твору на екрані та сцені, перегук з іншими визначними мистецькими доробками.

У кооперативній формі організації навчальної діяльності учнів провідну роль відіграє спілкування і взаємодія учнів. Продуктивною кооперативна робота може бути лише тоді, коли склад груп постійно змінюється і учень щораз спілкується з іншими одногрупниками.

Ознаки кооперативного навчання

•  Наявність спільної мети для всіх членів групи.

•  Розподіл праці, функцій і обов'язків.

•  Співпраця і товариська взаємодопомога.

•  Діяльність усіх і кожного зокрема.

Нові технології навчання формують в учнів уміння уникати конфліктних ситуацій під час розв'язання суперечливих питань. Дискусії в підгрупах стимулюють роботу команди. Запропоновані ідеї вчать бути корисним один одному. Висловлення думок дає змогу відчути власний рівень знань та поповнити їх.

Основні ознаки групової роботи

• Поділ групи на підгрупи для досягнення конкретного навчального результату.

• Склад групи не може бути сталим протягом тривалого часу. Він змінюється залежно від характеру навчальних завдань.

• Кожна група розв'язує певну проблему чи завдання, які можуть бути: однаковими для всіх підгруп, взаємодоповнювальними, протилежними.

• Робота проводиться так, щоб можна було оцінити індивідуальний внесок кожного учня.

Кількість учнів у групі залежить від загальної кількості їх, характеру й обсягу матеріалу, що опрацьовується, часу, відведеного на виконання роботи. Оптимальною вважають групу з п'ятьох осіб. Об'єднання в групи може бути довільним, за жеребкуванням, за рекомендацією вчителя. Групову роботу проводять на етапі застосування знань: на початку уроку замість опитування; на спеціальному уроці, де перевіряється рівень знань, умінь та навичок; під час узагальнення. Зауваги щодо проведення групових робіт

•  У групу учнів має об'єднувати спільна мета.

•  Усе, що пропонують учні, треба не критикувати, а коректно обговорювати.

•  Рішення учнів сприймати серйозно. Це сприятиме створенню    атмосфери    співпраці,    вироблятиме навички критичного мислення.

•  Не слід створювати великі групи, робота в них потребує інших технологій.

 Члени групи під час роботи сидять обличчям один до одного.

Пошукові методи інноваційних технологій у викладанні української літератури

1. Аналіз художнього тексту з використанням знань з інших гуманітарних галузей - філософії, естетики, історії, мистецтвознавства, народознавства.

2. Ділова гра. (Відтворюється поведінка і робота конкретних працівників: учителя, редактора, журналіста, перекладача.)

4. Дискусія. (Висловлюються різні погляди під час обговорення складної проблеми і пошуку істини.)

5. Мікродискусії. (Те саме, лише з мінімальною кількістю диспутантів.)

6. Творча лабораторія. (Учасники мікрогрупи подають свої творчі здобутки: власні вірші, міні-твори, новели, сценарії.)

7. Саморозвиток. (Після виступу учень критично оцінює себе й аналізує недоліки.)

8.  Проблемний семінар. (Учні доходять істини, пройшовши шлях суперечок і дискусій, застосовуючи форми групової роботи.)

Індивідуальному підходу до навчання і виховання учнів велику увагу приділяв В.Сухомлинський. У його працях міститься всі або майже всі положення, що можуть бути взяті за основу сучасної концепції інноваційних методів навчання. Самих понять - особистісно орієнтовний підхід або інтерактивність у навчанні - у вченого немає. Проте більшість його праць тією чи іншою мірою присвячені питанням саме особистісного підходу до учнів, використанню елементів інтерактивних форм навчання. Прикладом ефективного методу навчання (за методикою В.Сухомлинського) є поділ класу на групи, підгрупи, в яких поряд із слабшим учнем - сильніший, який, перебуваючи в "одній команді", допомагає слабшому, вболіває за нього, прагне підняти до вищого рівня, бо успіх групової справи залежить від кожного. Так інтерактивні технології ще раз перегукуються з методикою видатного педагога.

Під час групового навчання в учнів виробляється відповідальність за свою ділянку роботи, витрачений час, якість виконаних завдань, формуються міцні і дружні дитячі колективи, скорочується процес адаптації молодої особи в життя. Використовуючи методи ділової гри, можна не тільки розвивати чуттєвий і естетичний потенціал особистості, а й виробляти в учнів ініціативність, підприємливість, ділові та культурні навички, тобто всі ті якості, що так потрібні сучасній молодій людині.

Загальні рекомендації щодо проведення уроків з використанням інноваційих технологій

1. Заздалегідь до проведення уроку рекомендується література, забезпечується знання тексту - лише втакому разі дискусія  буде ефективною,  а доведення  істини аргументоване й переконливе.

2. На першому уроці вивчення творчості письменника треба викликати в учнів інтерес до постаті митця – це спонукатиме до інтенсивного пошуку найцікавішого матеріалу про письменника, до читання й аналізу його творів.

3.  Учитель зобов'язаний забезпечити системний підхід у викладанні свого предмета, поступовість упровадження нових технологій, дозування завдань за принципом - від простого - до складного.

4.  Разом з експертною групою педагог має об'єктивно оцінювати відповіді, ідеї, аргументи учнів, тактовно коригувати і спрямовувати їхні думки.

5. Одне з важливих завдань учителя - створити в класі ситуацію успіху, яка дасть змогу розкритися "замкненим характерам", з'явитися оригінальним ідеям.

Організація базисних груп допомоги вчителеві Група "Літературний ексклюзив" (3-4 чол.)До неї входять учні, котрі претендують на пошук виняткової інформації, виклад невідомих фактів біографії письменника, складної долі видання творів, відомостей про ще не надруковані матеріали, архівні документи.

Група "Авторська лабораторія" (3-4 чол.)Кільком здібним учням, які мають творче мислення, естетичний смак, володіють художнім стилем мовлення, даються завдання: доповнити авторський текст, написати свою версію твору на задану тему, зробити власний портрет-опис героя тощо.

Група "Пошук мемуарів" (2-3 чол.)Члени групи розшукують і наводять мемуарні свідчення самого автора або думки про нього відомих діячів. Використання на уроці таких матеріалів зацікавлює учнів, допомагає правильно трактувати певні дискусійні питання, логічно узагальнювати гострі полеміки.

"Експертна група" (3-4 чол.)Члени групи здійснюють контроль за регламентом, стежать за висловленням оригінальних ідей, розкриттям проблем, допомагають учителеві об'єктивно оцінити роботу на уроці, підбити його підсумок.

Завдяки використанню інтерактивних технологій учні  формують власне світобачення, орієнтовно визначають життєву позицію, своє місце в сучасному світі. Вони вчаться пояснювати і вмотивовувати, а де треба - обстоювати свою точку зору. А це дуже важлива риса, необхідна в сучасному інтенсивному  світі.

2.Робота у мобільних творчих групах (аналіз медіатекстів)

3.Презентація результатів групової роботи.

V. Практично-моделююча вправа «Побудуймо індивідуальний освітній маршрут своїм учням»

VІ.Рефлексія.

1. Заповнення та озвучення рефлексійних карток.
2. Прийняття рекомендацій.
3. 3. Підбиття підсумків.