Управління освіти, молоді та спорту Лозівської райдержадміністрації

РНМК

Районне методичне об’єднання

вчителів української мови та літератури

Творча група "Медіасходинки"

Тема: «Інтеграція медіаосвіти у викладання

української мови та літератури»

2015-2016 н.р.

Девіз: «Жити,відчувати, думати, любити, звершувати відкриття»

Кодекс творчої групи

Ø Глибоко, грунтовно вивчити науково-педагогічнулітературу з  обраної проблеми.

Ø Обґрунтувати актуальність проблеми.

Ø Розкрити сутність основних положень, ідей, рекомендацій, форм, прийомів, методів роботи.

Ø Розробити нові технології, моделі, схеми, рекомендації, поради з упровадженням у практику досягнень колег і науковців.

Ø Визначити конкретні завдання методичним службам, педагогам з упровадження в практику медіатехнологій.

Ø Провести апробацію рекомендацій, запропонованих творчою групою, вносити необхідні корективи.

Ø Упроваджувати в практику роботи набутий досвід різними засобами, а саме:

§  виступати з лекціями, доповідями;

§  пропагувати свої добутки в пресі;

§  демонструвати їх на практиці;

§  проводити семінари-практикуми, науково-практичні конференції з даноїпроблеми тощо.

Ø Узагальнювати досвід, оформляючи відповідну документацію.

Список членів творчої групи

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО  ТВОРЧУ ГРУПУ ІЗ УПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАОСВІТИ У ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

І. Загальні положення

 Творча група об’єднує педагогів загальноосвітніх закладів Лозівщини, яких  цікавить використання інформаційно-комунікаційних технологій та впровадження медіаосвіти у педагогічну діяльність,  і які бажають їх ретельно вивчати.

Члени районної творчої групи можуть входити до шкільних творчих об’єднань із  самостійною ланкою методичної роботи і є суб’єктами шкільного управління.

Робота  членів творчої групи здійснюється під керівництвом досвідченого вчителя.

Організацію, методичний супровід та корекцію діяльності районної творчої групи здійснює  методист РНМК. 

ІІ. Мета і завдання діяльності творчої групи

1. Удосконалення професійної майстерності вчителів-предметників у сфері розширення освітнього простору засобами інформаційно-комунікаційних технологій та медіаосвіти.

2. Залучення  педагогів району до створення інформаційного освітнього простору, що об’єднує педагогів, учнів та їх батьків за близькими до педагогіки проблемами для акумулювання ідей та об’єднання можливостей.

3. Стимулювання вчителів до самостійного поглибленого розширення знань, отриманих у ході роботи.

4. Пошук та підтримка вчителів-творців, вчителів-дослідників, сприяння впровадженню їхніх розробок, ідей у педагогічну практику вчителів району.

5. Аналіз, фактичний стан педагогічного процесу в аспекті впровадження ІКТ та медіаосвіти у навчально-виховний процес ЗНЗ району.  

6. Проведення експериментальної апробації проектів (моделей, дидактичних посібників) як власних, так і розроблених іншими групами.

7.  Розробка методичних рекомендацій на основі результатів, отриманих у групі.

8. Представлення своїх досліджень для обговорення педагогічною спільнотою (на науково-практичних конференціях, педчитаннях ).

9.  Створення мережевої спільноти вчителів-предметників.

10. Публікація матеріалів у пресі. 

ІІІ. Склад творчої групи

Творча група формується на добровільних засадах  з числа педагогів шкіл району. До складу творчої групи можуть входити представники громадськості, зацікавлені у вирішені поставленої проблеми, наукові керівники та консультанти.

          Очолювати творчу групу може член ради РНМК, методист РНМК, адміністратор ЗНЗ, учитель не нижче першої кваліфікаційної категорії.

Кількісний склад творчої групи не обмежений і може бути мобільним.

ІV. Режим роботи творчої групи

Творча група працює у власному режимі (з 2014р. по 2015р.), який обговорюють і приймають члени групи, протягом певного часу, встановленого виробничою необхідністю чи нормативно-правовими документами (планом роботи, наказом, рішенням ради РНМК).

V. Зміст і результат діяльності творчої  групи

Члени творчої групи мають право здійснювати дослідницьку діяльність, для цього надавати запит на  отримання необхідної інформації  від органів управління школою, проводити анкетування, опитування, інші форми вивчення стану справ.

Результати досліджень творчої групи носять рекомендаційний характер, оформляються членами творчої групи в паперовому варіанті й презентуються на засіданні  ради РНМК, а також викладаються на сторінках веб-сайту.

VІ. Напрямки діяльності

Методична робота

Консультації за спеціально розробленою тематикою, у тому числі й авторською.

Розробка методичної документації (програм, конспектів уроків, занять, навчальних посібників, рекомендацій, рефератів, доповідей) .

Розробка та практичне використання у навчально-виховному процесі активних форм навчання, тренінгів, дискусій, навчальних, виховних та соціальних проектів.

Організація дослідницької та пошукової  роботи педагогів засобами Інтернету.

Науково-дослідницька діяльність

Робота над експериментом.

Поглиблення програмового матеріалу.

Індивідуалізація та диференціація навчання.

Новітні технології навчання.

Діагностика діяльності учня та вчителя.

V. Основні форми роботи творчої групи:

• захист проектних робіт;
• семінари-практикуми;
• дослідницькі лабораторії;
• науково-методичні конференції;
• науково-педагогічні фестивалі ;
• ділові ігри;
• «круглі столи»;
• експериментальні групи;
• Інтернет-конференціії
• школа перспективного досвіду; 

VІІ. Пропаганда науково-практичних результатів

Проведення семінарів, виставок.

Видання інформаційних бюлетенів з науково-практичної діяльності.

VІІІ. Документація та звітність

   1. План роботи групи фіксується у спеціальному журналі.

   2. Питання, які обговорюються, протоколюються.

   3. Аналіз роботи творчої групи підводиться  в кінці навчального року.

Аналіз діяльності творчої групи обговорюється педагогічною громадськістю на науково-практичній конференції та на раді РНМК.

План роботи

 творчої групи над методичною темою

 «Інтеграція медіаосвіти у викладання

української мови та літератури»

 на 2015–2016 н.р.

Зміст та загальна характеристика

І. Актуальність роботи.

На сучасному етапі в Україні гостро постало питання медіаосвіти, адже саме від якості отримуваної інформації залежить наше майбутнє, у тому числі й майбутнє нашої держави.

Процес отримання інформації є невід’ємною складовою нашого життя. Зрозуміло, що без отримання й опрацювання інформації людина існувати не може, оскільки вже з ранніх етапів свого життя постійно змушена сприймати інформацію – образи відображеного світу. Стає зрозумілим, що не лише кількість, а й якість інформації, яка надходить ззовні має дуже важливе значення, бо саме вона й формує майбутню особистість. Загальновідомо, що в сучасному суспільстві більшу частину інформації людина отримує за допомогою як традиційних (друкованих видань, радіо, кіно, телебачення), так і новітніх (комп’ютерно опосередкованого спілкування, Інтернет, мобільної телефонії) засобів масової комунікації з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, стрімкий розвиток останніх потребує негайної підготовки особистості до вмілого, а головне безпечного користування ними. Адже в епоху Інтернету, коли знання всього світу здаються доступними, ніхто не може контролювати потік інформації до аудиторії. І тут разом зі свободою слова приходить вседозволеність. Крім того, слід наголосити на тому, що сьогодні переважає неякісна медіапродукція, аморальність, зневага до загальнолюдських цінностей. Наслідком чого в Україні, як ми вже зазначали, постало гостре питання розвитку медіаосвіти, яка дасть знання про механізми маніпулювання психікою людини, що дозволять протистояти незаконним вторгненням у підсвідомість, а отже, і захистити себе таким чином. Не можна просто забороняти ту чи іншу інформацію. Потрібно вчити і дітей, і дорослих медіаграмотно опрацьовувати інформацію. Слід розуміти: якщо не можна змінити медіа, треба змінити їхню аудиторію.

Саме впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес і дошкільних, і позашкільних, і загальноосвітніх навчальних закладів України сприятиме розв’язанню проблеми підготовки людини до спілкування із засобами масової комунікації під час соціалізації, а це у свою чергу дозволить, по-перше, захистити дітей від потенційно шкідливих ефектів медіа, а, по-друге, виховати такого споживача медіа, котрий міг би ефективно задовольняти свої інтереси, використовуючи засоби масової комунікації.

У багатьох країнах світу вже з початку 50-х надавалася велика увага розвитку медіаграмотності, щоб підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її дії на психіку, опановувати засобами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів. Розроблена термінологія медіа, сформульовано поняття «медіаосвіта».

Ключові аспекти і концепції медіаосвіти були обґрунтовані в роботах видатних британських учених-медіапедагогів К. Безелгет, Е. Харта і Дж. Баукера і позначені як «мова медіа», «категорія медіа», «агентства медіа», «технології медіа», «аудиторія медіа», «сприйняття зображення/репрезентація медіа».

У різні роки проблемі медіаосвіти були присвячені дослідження Л. Баженової, О. Баранова, О. Бондаренко, І. Вайсфельда, Л. Зазнобіної, І. Льовшиної, Ю. Лотмана, С. Пензіна, Г. Полічко, А. Спічкина, Ю. Усова, О. Федорова, А. Шарікова та інших медіапедагогів Росії.

Розроблення Концепції впровадження медіаосвіти в Україні і схвалення її постановою Президії Національної академії педагогічних наук України від 20 травня 2010 року, протокол № 1-7/6-150) свідчить про те, що медіаосвіта визнана важливою складовою модернізації освіти.

Реалізація вищеназваної Концепції потребує комплексного підходу до створення в Україні ефективної системи медіаосвіти, ураховуючи, що в Україні медіаосвіта досі залишається фрагментарною і здійснюється переважно стихійно з ініціативи ентузіастів, педагогів-новаторів за явного браку інтеграції цих зусиль в ефективну медіаосвітню систему, хоча на теренах держави існує 4 школи, які спрямовують свої зусилля на формуванням основ медіаграмотності в різних напрямах.

Так, Асоціація діячів кіноосвіти і медіапедагогіки України, створена 1988 року при Національному Союзі кінематографістів України, яка об’єднує вчених, кінопедагогів, шкільних учителів, працівників культури, керівників дитячих і юнацьких кіно-, фото- і телестудій усіх регіонів країни і займається навчанням двох цільових категорій – підготовкою медіафахівців: кіномітців, тележурналістиів, а також кінотелефотоаматорів.

«Київська школа медіадідактики», очолювана професором Інституту вищої освіти АПН України Г. Онкович, запропонувала нові методи і прийоми використовування мас-медіа з метою підвищення мотивації вивчення мови, забезпечення належного рівня країнознавчої компетенції, стимуляції мовної діяльності, назвавши їх «пресодидактика» і «пресолінгводидактика».

Львівська школа «ін’єкційної моделі» медіаосвіти, яка з’явилась на початку 90-х ХХ ст., основний акцент діяльності робить на розробці способів нейтралізації патогенних інформаційних потоків: екранного насильства, порнографії, гіперреклами, пропаганди.

«Київська школа медіапсихології», що існує при лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної і політичної психології Національної академії педагогічних наук України з 2005 р., здійснює експериментальний пошук ефективних сучасних методів формування медіакультури дітей та молоді.

Отже, одним із завдань розбудови вітчизняної освіти є створення в Україні цілісної системи медіаосвіти, що дозволить забезпечити всебічну підготовку дітей і молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формування в них медіаобізнаності, медіаграмотності і медіакомпетентності відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей.

Це вимагає подолання наявних перешкод:

• некомпетентності педагогів з питань медіаосвіти;

• відсутності науково-методичної бази щодо запровадження медіаосвіти в навчальні заклади.

ІІ. Загальні положення

2.1.  Починає працювати творча група «Медіасходинки» за темою «Інтеграція медіаосвіти у викладання української мови та літератури»

2.2. Вихідні концептуальні положення щодо змісту й організації роботи  творчої групиґрунтуються на основних засадах Національної доктрини розвитку освіти, законодавстві України про освіту та нормативно-правових актах Міністерства освіти і науки України.

2.3. Робота творчої групи спрямована на виконання:

• Закону України «Про освіту»;

• Закону України «Про загальну середню освіту»;

• Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), затвердженої рішенням колегії Міністерства освіти і науки та Президії Академії педагогічних наук України від 22.11.2001 р. № 12/5-2;

• Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 379 «Про затвердження Державної програми «Вчитель»;

• Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002;

• Указу Президента України від 08.09.2010 р. № 895 «Про заходи щодо визначення і реалізації проектів із пріоритетних напрямів суспільно-економічного та культурного розвитку»;

• Концепції впровадження медіаосвіти в Україні (схвалена постановою Президії Національної академії педагогічних наук України 20 травня 2010 року, протокол № 1-7/6-150).

• Проекту дослідно-експериментальної роботи за темою «Науково-методичні засади впровадження вітчизняної моделі медіаосвіти у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів» (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 27.07.2011 р. № 886);

• Навчальної програми «Медіаосвіта (медіаграмотність)» (для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників), ухвалена секцією післядипломної педагогічної освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол № 3 від 16 травня 2011 р.).

Мета роботи – науково-методичне обґрунтування, розробка й експериментальна перевірка ефективності моделі запровадження медіаосвіти в систему викладання української мови та літератури.

Об’єктом роботи є учасники навчально-виховного процесу, учні та вчителі загальноосвітніх навчальних закладів Лозівщини.

Предмет дослідження: модель організації системи медіаосвіти.

Відповідно до мети роботи визначено такі завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз наукових підходів до організації медіаосвіти дітей і дорослих.

2. Розробити й обґрунтування модель запровадження медіаосвіти у Лозівському районі.

3. Обґрунтувати науково-методичні та психолого-педагогічні засади впровадження моделі медіаосвіти.

4. Розробити, експериментально апробувати та впровадити науково-методичне забезпечення (методичні рекомендації) процесу медіаосвіти.

5. Розробити, експериментально апробувати та впровадити науково-методичний супровід для формування та розвитку медіакультури на різних етапах освіти.

6. Забезпечити підготовку дітей до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем шляхом формування їх медіакомпетентності.

7. Визначити ефективність запропонованої моделі медіаосвіти як основи цілісної системи психолого-педагогічних технологій розвитку медіакультури особистості.

Прогнозований результат роботи: формування в учнів загальноосвітніх навчальних закладів медіакультури, забезпечення їх підготовки до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем.

Методи дослідження. У дослідженні використано такі методи: теоретичні (аналіз психолого-педагогічної, методичної та спеціальної літератури) – для висвітлення теоретичної сутності медіаосвіти та особливості формування медіакультури особистості; метод педагогічного спостереження; анкетування; педагогічний експеримент; якісний і кількісний аналіз результатів педагогічного експерименту із застосуванням методів математичної статистики.

Форми реалізації роботи: шкільні та районні науково-практичні конференції, інструктивно-методичні семінари, семінари-практикуми, тренінги, майстер-класи, гурткова робота.

Напрями реалізації роботи: організаційний, інформаційний, інноваційний, науково-практичний, експериментальний, аналітичний.

ІІ. Етапи реалізації роботи творчої групи

Тематика засідань творчої групи «Медіасходинки»

2015-2016 н.р.

Керівник творчої групи                                     Н.М.Харибіна