Тема.Поняття про фразеологізм, його лексичне значення.

Мета: дати учням уявлення про фразеологізм, його лексичне значення, виробляти навички доречного вживання в мовленні; розвивати логічне й образне мислення школярів, культуру спілкування, уважність, спостережливість ;збагачувати словниковий запас учнів; виховувати пошану до скарбниці усної народної творчості.

Хід уроку

Мотивація навчання школярів.

• Організаційний момент
• Орфографічна хвилинка

На дошку спроектовані  слова з різними орфограмами. Учні повинні назвати орфограми й пояснити написання слів.

Різьбяр, кисет, торішній, шістнадцять, стаття, тонна, священний, презирство, бинт, кинджал, виллю.

• Оголошення теми та мети уроку.

Актуалізація опорних знань.

Прочитати слова, заздалегідь записані на дошці. Погрупувати за лексичним значенням. Пояснити їхню роль у мовленні. Сміливий, бігти, коса, багатий, весело, хоробрий, стояти, бідний, сумно, безстрашний, відпочивати, коса, мужній, працювати.

• :

Що таке лексичне значення слова? На які групи можна поділити записані слова за їхнім лексичним значенням? Що ви знаєте про ці групи? Як поділяються слова за кількістю лексичних значень? Доведіть, що в мовленні зустрічаються слова з прямим і переносним значенням.

Вивчення нового матеріалу.

І варіант

Пояснення вчителя.  З лексикою української мови нерозривно пов’язана фразеологія. Буквально слово фразеологія означає вчення про звороти мови. Адже слова в мові вживаються не ізольовано, а в реченні, утворюючи іноді стійкі словосполучення, що сприймаються як єдине ціле, тобто як певний мовний зворот. Сукупність таких стійких словосполучень і називають фразеологією.

Порівняти словосполучення обох колонок, що записані на дошці:

• за ручку дверей                                      братися за розум

Бити посуд                                                 бити байдики

Піймати голуба                                         піймати облизня

Горіти у вогні                                             горіти від сорому

Чи можна замінити якесь слово іншим у словосполученнях, поданих ліворуч? А праворуч? У яких сполученнях кожне слово має своє лексичне значення, а у яких лексичне значення має тільки ціле словосполучення? Які з них є стійкими неподільними зворотами?

Пояснення вчителя.

Словосполучення бувають вільні й стійкі. У вільному словосполученні кожне слово зберігає своє власне значення. Стійке ж за своїм значенням сприймається як одне ціле. Наприклад. Накидати п'ятами – втекти; робити з мухи слона – перебільшувати.

Фразеологізми – це стійкі словосполучення, за допомогою яких можна точніше, конкретніше, ніж одним словом, назвати чи охарактеризувати предмет, дію, ознаку.

Робота з підручником.

Ознайомлення з таблицею, прикладами.

Слово вчителя. Фразеологізми часто рівні за значенням одному слову. Такі слова називаються фразеологічними синонімами.

Виконання вправ на закріплення.

До поданих фразеологізмів доберіть із довідки синонімічні слова:

Прикусити язика

Брати гору

Собака на сіні

Кури не клюють

Замилювати очі

Ні світ ні зоря

Пекти раки

Зарубати на носі

Для довідки: удосвіта, червоніти, багато, замовкнути, скупий, запам’ятати, перемагати, обманювати.

Згрупуйте наведені фразеологізми за значенням, запишіть.

Ні риба, ні м’ясо

Обдерти як липку

Бити в барабани

Співати з чужого голосу

Ні пава ні ґава

Бити на сполох

Останню сорочку зняти

Дивитися чужими очима

Дзвонити в усі дзвони

Пустити з торбами

Гра «Третій зайвий» (закріплення поняття про фразеологізми-синоніми).

Знайти й підкреслити зайве словосполучення.

Ніде голці впасти; ніде курці клюнути; клювати носом.

Покласти на обидві лопатки; поставити на ноги; брати гору.

Скуштував, почім ківш лиха; був на коні й під конем; що з воза впало, те пропало.

Знає, де раки зимують; ніколи й вгору глянути; верчусь, як білка в колесі.

Чесати язика; прикусити язика; точити баляси.

Пояснення вчителя. Багатство і різноманітність фразеологічних сполучень дають можливість живописно передати думку, відтворити й описати ситуації людського життя. Вони можуть дохідливо й дотепно висміяти, гнівно, сатирично, затаврувати, жартівливо натякнути, ввічливо підказати, передати похвалу й повагу. Їхні образність і емоційність здатні впливати не тільки на розум, а й на уяву і почуття людини. Тому так часто письменники використовують фразеологізми у своїх творах.

Пояснювальний диктант. Знайти і підкреслити фразеологічні звороти. Пояснити їхнє значення.

1. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Т.Шевченко). 2. Один бідний, та чужого не візьме, другий по горло має, а краде (Г.Тютюнник). 3. Усе в мене поки що є: і хліб і до хліба (О.Гончар). 4. Треба берегти, як зіницю ока, безцінну культурну спадщину нашого народу (Щ.Гончар). 5. Кожен живе своїм розумом, на чужий не зважає (Є.Гуцало). 6. Глянув з високості вниз, і голова йому пішла обертом, а по тілі пробігли мурашки (П.Панч). 7. Як сама не докладеш до всього рук, то нічого й не буде (І.Нечуй-Левицький). 8. Тут Васько вже трохи скриви душею (В.Винниченко). 9. Вона все ходить, з уст ні пари (Т.Шевченко).

Скласти речення з фразеологізмами. Комар носа не підточить. Прикусити язика. Гнути спину в значенні: а) тяжко працювати; б) принижуватися. Поставити на ноги – а) примусити піднятися, почати діяти; б) виростити, виховати, допомогти стати самостійним; в)вилікувати.

Закінчити одним із фразеологізмів вірш П.Глазового «Заява».

Неписьменності немає.                         Що, буває, як напише,

Ліквідовано її.                                        Як накрутить, бісів син,

Та трапляються частенько                 То не лізе, як то кажуть,

Ще такі грамотії.                                Ні …( в ворота, ані тин).

Перевести спостереження.

Які особливості слід враховувати під час перекладу текстів із фразеологізмами?

На брюхешелк, а в брюхещелк. – На нозі сап’ян рипить, а в борщі трясця кипить.

• ь ноги. – Брати ноги на плечі.

Стряхнуть с себя горе. – Ударити лихом об землю.

Лиса Патрикеевна. – Лис Микита.

Виносить соризизбы. – Виносити сміття з хати.

Завдання з «секретом».

Записати подані фразеологізми за лексичним значенням у такому порядку:

1. робити щось незвичайне, несподіване.
2. Говорити все відверто.
3. Наслідок удару по голові.
4. Набути великого досвіду.
5. Продовжити чиїсь традиції.
6. Про громаду, яка не може справитися з одним;
7. Говорити щось недоречне, нерозумне;
8. Мати до різних людей однаковий підхід;
9. Говорити пусту річ;
10. Проганяти когось;
11. Щось безслідно зникло.

Однією міркою міряти; аж іскри з очей посипались; фокуси викидати; з’їсти собаку; гонити ахінеї; різати правду-матінку; естафету прийняти; іди на чотири вітри; ляпати язиком; як у воду впало; один вовк ганяє овечий полк.

Ключ: з перших букв прочитаєте як називається розділ науки про мову, що ми почали вивчати.

Бесіда:

Що вивчає фразеологія? Які словосполучення називають стійкими? Яка їхня роль у мовленні? Які синоніми називаються фразеологічними? Наведіть приклади.

Підсумок уроку.

Домашнє завдання. Знайти й вписати з творів українських письменників 5 речень із фразеологізмами.

Вивчення нового матеріалу.

(ІІ варіант)

Слово вчителя. Уважно прочитайте і порівняйте словосполучення обох колонок. Зо між ними спільного й чим вони відрізняються? Своїтвердження запишіть.

Братися за ручку дверей.                                   Братися за розум.

Бити посуд.                                                        Бити байдики.

Піймати голуба.                                                 Піймати облизня.

Горіти у вогні.                                                    Горіти від сорому.

(До дошки виходить учень, коротко записує свої твердження, а потім однокласників).

Наприклад:

• в обох колонках словосполучення
• є головні й залежні слова
• мають лексичне значення
• у лівій колонці кожне слово має своє значення
• у правій – ні

(Усі думки дітей записуються).

Потім учні відкривають підручники й, читаючи матеріал, роблять позначки:

+ - це я знаю                                             - - це я не знаю

v – треба запам’ятати                               ! – це цікаво

? – про це потрібно дізнатися більше

Тема. Джерела українських фразеологізмів. Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів.

Мета: поглибити знання учнів про фразеологізми; з’ясувати джерела українських фразеологізмів; формувати та вдосконалювати вміння доречно вживати прислів’я, приказки, крилаті вирази та афоризми в усному й писемному мовленні; розвивати творчу уяву, образне мислення; виховувати любов і повагу до усної народної творчості.

ХІД УРОКУ:

Мотивація навчання школярів.

Організаційний момент.

Орфографічна хвилинка.

Словниковий диктант.

Тьмяний, рядок, пів’яблука, пелена, пиріг, ад’ютант, більше, менше, п’єдестал, мільярд, сузір’я, дит’ясла, сміється, тонна, шістсот, група.

Оголошення теми та мети уроку.

Перевірка домашнього завдання. Учні зачитують виписані речення, пояснюють роль фразеологізмів.

Актуалізація опорних знань.

Бесіда:

Що таке фразеологізми? Наведіть приклади. Яка їхня роль у мовленні? У яких стилях мовлення вони можуть зустрічатися? Як використовуються фразеологічні звороти в мові художніх творів?

Пояснити лексичне значення виділених слів. Чи в обох словосполучення вони мають окреме значення?

Виходити з себе; виходити з класу.Робити з мухи слона; робити ремонт. Танцювати під чиюсь думку; танцювати на сцені. Намотати на вус; намотати нитки. Взяти себе в руки; Взяти цікаву книгу.Повісити носа; повісити сукню в шафу.

Передати одним словом значення наведених фразеологічних.

Зразок: Пекти раків – червоніти.

Засукати рукава. На сьомому небі. Ні пари з вуст. Очам не вірити. Надути губи. Розбити глек. Скипіти від злості. За ніс водити. Зарубати на носі.

Вивчення нового матеріалу.

Пояснення вчителя. Як немає меж для думки, так немає меж для утворення фразеологічних словосполучень.

Багато фразеологізмів відомі з давніх-давен. Це різного типу професійні вислови: задніх пасти (з мови пастухів); білими нитками шито (з мови мірошників); грати першу скрипку (з мови музикантів); грати першу роль (з мови акторів); розбити глек (з мови гончарів); шила в мішку не сховаєш (з мови лимарів); міряти на свій аршин (з мови крамарів); взяти під обстріл (з мови військових) тощо.

Жива наша мова іскриться дотепними виразами й зворотами, історія яких часом буває досить загадковою. Деякі з них ведуть свій початок від факторів і подій, що про них давно забуто.

Наприклад, такий звичний для нас вираз Чимало води втекло має давню історію. Колись справді вимірювали час водою, точніше, водяним годинником. Такі годинники були відомі ще 2500 років тому у Вавилоні. Вони мали вигляд вузької посудини з отвором біля дна, в яку наливали воду, що поступово витікала. Коли посудина спорожнялася, це означало, що минув певний відрізок часу.

Таких годинників давно вже не існує, тільки залишився вираз, що ним визначають час від якоїсь давньої події.

До складу фразеології входять також прислів’я, приказки, порівняння, крилаті вирази, афоризми, які передають узагальнений досвід, закономірність, порівнюють одні життєві явища з іншими, влучні вирази видатних людей.

Джерел творення приказок і прислів’їв є безліч. Вони – в нашому повсякденному житті, в конкретних обставинах, в які доводиться потрапляти. А людська фантазія підказує, як ту чи іншу обставину, користуючись звичайними поняттями, узагальнити у прислів’ї чи приказці. Наприклад: на безриб’ї і рак риба; як у прірву; крутитися, як муха в окропі; як зірок на небі; як у воду впало тощо.

Особливе місце у мові займають фразеологізми, що походять з давніх Біблійних легенд. Ці вислови перейшли до нашої мови з давніх книг. Наприклад: берегти, як зіницю ока; корінь зла; сіль землі; земля обітована.

Приказки й прислів’я, різні усталені словосполучення споконвіку з’являються й існують у мові як неодмінні її елементи. Не відомо, хто перший сказав, чи написав той чи інший вислів, тому вважається, що фразеологія, я к і мова взагалі, - набуток народу. Але є такі слова й вирази, що мають своїх конкретних авторів. Їх називають крилатими, а своєю появою у мові вони зобов’язані поетам, ученим, політичним діячам, іншим відомим особам. Наприклад, у творах Т. Шевченка є рядки, які стали крилатими: Не гріє сонце на чужині; Караюсь, мучусь, але не каюсь; І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь; В своїй хаті своя правда, і сила, і воля.

У приказках, прислів’ях і всіх інших усталених словосполученнях віддзеркалюються історія, література, фольклор, побут, психологія народу, а в наш час – також наука, політика, особливості суспільного життя тощо. Отже, з усіх цих сфер і беруть початок невичерпні джерела творення фразеологізмів.

Робота з таблицею, вміщеною в посібнику.

Виконання вправ на закріплення.

Відгадати загадки. На які фразеологізми натякають їхні тексти?

Я м’якенький і пухнастий,

Сірий, чорний чи смугастий,

Маю доленьку гірку:

Продають мене в мішку. (Кіт)

Хоч не часто я хворію,

Та стогнати добре вмію.

Коли зла комусь бажають,

Чомусь мене підкладають. (Свиня)

Мале, забавненьке воно,

Як у дворі брикає.

Бува, підійде під вікно,

• Частуйте мене! – прохає.

Буває з двору як чкурне,

Шукать його – робота!

Або дивується, чудне,

Що перед ним ворота.

                   (Теля)

Робота з підручником. Виконання вправ.

Гра «На фразеологічному городі». Учитель показує малюнки городніх культур і просить учнів пригадати фразеологізми, до складу яких входять їхні назви, наприклад: гарбуза дати; дати перцю, хрін від редьки не солодший; мов горох при дорозі.

Завдання з «секретом».  Записати подані фразеологізми за лексичним значенням у такому порядку:

1. Про хитру, непорядну людину.
2. Добре запам’ятовувати.
3. Бути в розпачі, впадати у відчай.
4. Про людину, яка тримається неприродно прямо, виструнчено.
5. Дуже пильно дивитися на когось.
6. При вродливу людину.
7. Коли винному придумують кару, яка насправді є його визволенням.

Ні в казці сказати, ні пером описати; карбувати в своїй пам’яті; у вічі лис, а за очі, як біс; аршин проковтнув; а щуку кинули в річку; їсти очима; рвати волосся на голові.

Ключ: з перших букв причитаєте назву нашої країни.

Підсумок уроку.

Домашнє завдання. Написати розповідь про якийсь цікавий випадок, що трапився з вами, використовуючи фразеологізми.

Тема. Фразеологізми в ролі членів речення. Ознайомлення з фразеологічним словником.

Мета:ознайомити учнів із роллю фразеологізмів у реченні,  алгоритмом розбору стійких словосполучень; повторити відомості про головні та другорядні члени речення; розвивати  навички роботи з різними джерелами інформації, уміння знаходити фразеологізми в тексті, з’ясовувати їх синтаксичну роль у реченні;
виховувати уважність, спостережливість.

Хід уроку

Перевірка домашнього завдання. Кілька учнів читають свої розповіді, називають використані фразеологізми, пояснюють їхнє значення й роль.

Мотивація навчання школярів. Оголошення теми й мети уроку.

Актуалізація опорних знань

1. Синтаксичнарозминка 

► Щоназиваєтьсяреченням?

► Що становить граматичну основу речення?

► Які є головні члени речення?

► Якідругорядні члени реченнявизнаєте?

► Наякіпитання вони відповідають?

► Як підкреслюються в реченні?

Вивчення нового матеріалу.

Пояснення вчителя. Хоч за будовою фразеологічні звороти складаються з двох або більше слів, але в реченні завжди виступають одним членом речення.

Диктант з коментуванням. Знайти фразеологізми, визначити, якими членами речення вони виступають.

1. Ударили лихом об землю чумаки, воліють дати лиха закаблукам (М.Коцюбинський). 2. Усі ці суперечки й незгоди видаються мені бурею в склянці води (Л.Забашта). 3. Брати жили, як-то кажуть, душа в душу (М.Рильський). 4. Йому вже минуло двадцять шість років, і він не міг знайти собі дівчину до душі (І.Нечуй-Левицький). 5. Романові вдома в перший раз довелось покуштувати березової каші…(С.Васильченко). 6. З ним панькались, дивились крізь пальці на його витівки (Д.Бедзик).

Пояснення вчителя. Значення й походження фразеологізмів пояснюється у фразеологічних словниках. Найуживаніші пояснюються й у тлумачних словниках. Біля них стоїть значок ромб. Із тлумачним словником ми вже працювати, коли вивчали тему «Лексикологія», а сьогодні познайомимося з фразеологічним.

Виписати з речень фразеологічні звороти, пояснити за допомогою словника їхнє значення.

Як не мудруй, а правди ніде діти, кінців не можна поховать (Л.Глібов). Ця пригода була їм на руку (М.Коцюбинський). Дід розказував всяку всячину, грав на сопілці (П.Мирний). Та невже нема такого, котрий втре носа хвалькові? (М.Кропивницький). Екзамени – річ серйозна. Кому хочеться дістати переекзаменовку на осінь – ціле ж літо тоді нанівець піде! (О.Вишня).

Виконання вправ на закріплення. Ту саму думку можна висловити на всякий лад. Гра «Хто швидше». Клас ділиться на три групи, які, користуючись фразеологічним словником, добирають фразеологізми.

1. У яких йдеться про вродливу людину (наприклад: хоч з лиця воду пий; очей не відірвати; ні в казці сказати, ні пером описати тощо).
2. Зі словом рука (наприклад: усе в руках горить; мати золоті руки; поклавши руку на серце).
3. Побудовані на назвах тварин і звірів (наприклад: дивитися вовком; накривсь, мов лисиця хвостом; живуть як собака з кішкою).

Утворити гроно з фразеологізмів до складу яких входить слово голова. Користуйтеся фразеологічним словником.

Слово вчителя: уміння людини правильно й влучно користуватися фразеологічним багатством, вводити фразеологізми до свого активного словника значною мірою характеризує її загальний рівень володіння мовою.

Жартівлива вікторина.

1. Коли правда схожа на голку? (коли очі коле)
2. Які ноги доведеться втратити, щоб міцно заснути? (задні)
3. Яка істота може свиснути так, що ніхто її не почує? (рак)
4. Який фразеологізм лежить в основі жарту: «Футболіст виявився майстром на всі ноги»? (майстер на всі руки).

Підсумок уроку.

Домашнє завдання. Користуючись фразеологічним словником, утворити гроно з фразеологізмів, до складу яких входило б одне зі слів на вибір: очі, собака, камінь, дати, вода.