Перебудова змісту мовної освіти сприяє появі нових технологій навчання, пошуку ефективних форм і засобів навчання, удосконалення його змісту і методів тощо.

       Основною формою навчально – виховного процесу залишається урок, який за умови оптимальної його  організації забезпечує  міцне й усвідомлене  засвоєння матеріалу, що вивчається, формування, розвиток та вдосконалення мовних, мовленнєвих умінь і навичок учнів. Сучасний урок мови має відображати  поєднання традиційного та інноваційного підходів до навчання, що впливає на зміст, цілі, структуру й організацію уроку.

       Проблема уроку в сучасній лінгводидактиці висвітлювалась в працях багатьох учених ( О. Бєляєв, Т. Донченко, С. Караман, Т. Ладиженська, М.Пентилюк, К.Плиско, М.Стельмахович, О.Хорошковська та ін.) на сторінках часописів пропонувалися цікаві розробки уроків учителями – словесниками.

      Сучасний урок української мови характеризується низкою особливостей, серед яких виділяють найголовнішу з них – виховання мовної особистості, національно свідомого громадянина Україна. На уроці реалізуються комунікативно – діяльність, українознавчий, функціонально – стилістичний, особистісний та інші аспекти навчання мови.

       До особливостей сучасного уроку української мови відносяться: мовленнєва спрямованість, розвиток пізнавальних і творчих здібностей учнів, формування їхньої комунікативної компетентності, естетичне та етичне виховання, співвідношення теорії і практики в навчальній діяльності школярів, тобто на сучасному етапі реформування мовної освіти виділяється як пріоритетна мовленнєва змістова лінія, якою передбачається формування та вдосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), а мовна теорія є для цього основою.

       Крім того, однією із особливостей сучасного уроку рідної ( української) мови є дотримання внутрішньо предметних зв’язків , що забезпечують осмислення мовної системи як складної структури, елементи якої функціонують в усному і писемному мовленні учнів, реалізацію комунікативного і функціонально – стилістичного підходу до навчання мови, і сприяють уникненню формалізму в здобутті учнями знань та вмінь.

      Для сучасного уроку рідної мови також характерними є таке узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок школярів, що забезпечують формування всіх різновидів комунікативної компетенції – мовленнєвої, мовної, соціокультурної та діяльнісної.

       Урахування вимог Концепції мовної освіти 12-річної школи, Державного стандарту базової повної середньої освіти, чинної програми з рідної мови спричинило модифікацію різних типів уроків, моделювання навчального процесу, головною метою якого є формування комунікативної компетенції школярів.

     Відзначимо, що однією із найскладніших у сучасній дидактиці і лінгводидакції є проблема структури уроку. Передусім це стосується питання про те, чи потрібно чітко дотримуватися стандартної структури кожного типу уроку, чи можливе порушення розміщення етапів уроку. Адже існують різні погляди, проте зауважимо, що, звісно, структура уроку повинна бути чітко визначена, але при цьому вона має бути гнучкою. Це означає, що вчителеві слід ураховувати при цьому особливості навчального матеріалу, цілі і завдання уроку, вікові можливості учнів, їхній ступінь засвоєння матеріалу тощо.

      Розглянемо, якою має бути структура такого типу уроку, як узагальнення  і систематизація вивченого. Звернемося до класифікації О.М.Біляєва за якою зазначений тип уроку має таку структуру:

1. Перевірка домашнього завдання;
2. Повідомлення мети уроку;
3. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого;
4. Робота над висновком;
5. Вправи на застосування узагальнюючих визначень і правил.
6. Оголошення вчителем оцінок.
7. Завдання додому (з інструктажем);
8. Підсумки уроку.

Проте зміни в змісті мовної освіти, зміщення акцентів у змістових лініях програми з рідної (української) мови викликають необхідність творчого підходу до використання різних типів уроків, в т.ч. і такого, як узагальнення і систематизація вивченого.

     Так, М.І.Пентилюк запропоновано сучасну класифікацію уроків, яка дає змогу модернізувати традиційну класифікацію, не порушуючи системи уроків, їх цілей, завдань, спрямованої на формування мовної особистості, що володіє високим рівнем комунікативної компетенції. Зокрема, в цій класифікації виділено також уроки повторення, узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок (формування мовленнєвої компетенції).

     Наведемо варіанти уроків повторення і систематизації знань в кінці року в 5 класі. Так, згідно з новою програмою, на цю роботу відведено чотири години. Пропоновані уроки містять дві теми: перша – соціокультурна, друга – мовна. Залежно від теми і завдань виділяють такі цілі уроку:  А – пов’язана  із соціокультурною змістовою лінією; Б – мовною; В – мовленнєвою і Г – діяльнісною. Проте не кожен урок може містити всі чотири цілі.

Урок 1.

Тема: 1. Україно, мій рідний краю...

            2. Повторення та узагальнення вивченого з розділу „Синтаксис і     пунктуація”

Мета:  А.  Удосконалювати вміння класифікувати вивчені члени речення, знаходити їх, будувати речення різних видів та складати висловлювання, правильно розставляти в них розділові знаки.

             Б. Удосконалювати вміння бачити причиновонаслідкові зв’язки  у мовних явищах, розвивати уяву.

             В. Формування вміння складати діалог на тему „За що я люблю свій рідний край”.

             Г.Виховувати у дітей почуття патріотизму, любові до рідної землі.

Тип уроку: повторення та поглиблення знань, увмінь і навичок.

Внітрішньопредметні зв'язки: синтаксис, пунктуація.

Міжредметні звязки: історія, література.

Форми роботи: індивідуальна, фронтальна.

Обладнання: підручник, презентація уроку, роздатковий матеріал, аудіозапис віршу «Любіть Україну» В. Сосюри.

Методи роботи: Інтерактивна вправа «Незакінчене речення», «Мікрофон», розповідь учителя, проблемне завдання, пояснювальний диктант.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Організаційний момент

2. Психологічна настанова

Учитель. Доброго дня, діти! Дуже цікаво яким сьогодня буде у нас урок ? Його я хочу почати такими словами:

Любіть Україну, як сонце, любіть, 
як вітер, і трави, і води… 
В годину щасливу і в радості мить, 
любіть у годину негоди. 

- Хто знає кому належать ці слова?

- Так, ці слова належать Володимиру Сосюрі.

Учитель. Дозвольте взяти у вас інтерв'ю.

• Як ви розумієте слова письменника?
• До чого він закликає?
• Так. Це – мудрі повчання письменника,  які є  зверненням до кожного українця. Адже, кожен гормадянин України повинен, любите те місце де народився.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку( запис в зошити).

Тож прошу зібрати всі свої думки, почуття, щоб провести урок вияву наших емоцій, фантазій, уяви та творчості.

ІV. Повторення та узагальнення вивченого у п’ятому класі з розділу „Синтаксис і пунктуація” (виконання вправ).

1. Усне повідомлення «Однорідні члени речення».

                                        «Звертання»

2.Поетична хвилинка (Читання учнями мовчки вірша. Мета читання: визначити його основну думку, тип мовлення (чи поєднання типів)

Батьківщина.

„Що це є Батьківщина?” – раз питалась Оля,

а батько радо відповів на це дитині:

„Знай: батьківщина – це ріка, що серед поля,

поза селом, ген, попід лісом, тихо плине,

це в саду нашому дерева, зілля, квіти,

це на ланах пшениця золота,

це той, що віє з піль, пахучий теплий вітер,

це на левадах скошена трава в покосах,

це наші всі пісні і молитви щоденні,

це рідна мова – скарб, якого ти не згубиш,

це небо, синє в день, а серед ночі темне,

це, моя Олю, все, що ти так щиро любиш.

                                                          ( Б.-І.Антонич)

3. Бесіда за змістом вірша та виконання завдань:

• Визначити, які однорідні члени речення є в цьому тексті, знайти звертання, пояснити вживання розділових знаків.
• Довести, чому в одному випадку слово Батьківщина пишеться з великої літери, а в іншому – з маленької.

   4. Письмова робота з текстом

• Прочитати вголос виразно тексти, дотримуючись правильної інтонації (заздалегідь записані на дошці)Розставити в них пропущені розділові знаки. Пояснити правила вживання розділових знаків при однорідних членах із узагальнюючим словом. Перший текст записати.

І. Україна знову суверенна держава. Вона Вітчизна багатьох знаменитих людей князів Святослава і Ярослава Богдана Хмельницького Григорія Сковороди Тараса Шевченка Лесі Українки Олександра Довженка Василя Симоненка та ін. Вона і наша Батьківщина. І ми її шануємо любимо і не проміняємо ні на яку іншу. Вітчизна це все мати родина домівка життя.

ІІ. Київ батько міст руських. У ньому багато пам’яток  старовини Печерська Лавра Софійський собор Кирилівська Андріївська церкви Золоті Ворота. Київ столиця незалежної держави. У ньому знаходяться десятки посольств країн світу США Англії Німеччини Китаю та ін.

5. Удосконалення пунктуаційних умінь п’ятикласників (пояснювальний диктант).

• Записати речення, поставити, де потрібно, розділові знаки, обґрунтувати їх.

          1. Україно мій рідний краю, вічна туго предвічна кров! (Яр Славутич) 2. На Україну повернусь через роки через віки устами вдячно притулюсь до материнської руки. (С.Галябарда).3. А якщо впадеш ти на чужому полі прийдуть з України верби і тополі, стануть над тобою листям затріпочуть тугою прощання душу залоскочуть. (В.Симоненко). 4. Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній борозні. (В.Стус) 5. Та як же нам жити на рідній землі, щоб люди повіку щасливі були щоб мова народу в повазі була від роду до роду між нами жила.(Ф.Тишко).

V. Аудіювання українських прислів’їв і приказок; удосконалення вмінь визначати члени та види речень; збагачення мовлення учнів прислів’ями і приказками ( виконання вправ); моделювання мовних явищ.

• Прослухати прочитані вчителем українські прислів’я і приказки. Якою темою їх можна об’єднати?
• Визначити в кожному реченні граматичну основу та вид речення за структурою (односкладне чи двоскладне). Скласти до 2,4,5 речень схеми.

1. Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти. 2. За рідний край життя віддай. 3. Де рідний край, тут і рай. 4. За рідною землею і в небі скучно. 5.Вдома і стіни гріють. 6. Рідна земля і в жмені мила. 7. З рідної сторони і ворона мила. (Народна творчість).

• Скласти твір – мініатюру, основна думка якого була б виражена одним із прислів’їв . Записати його.

VI. Прослуховування кращих учнівських творів.

VII. Оголошення вчителем оцінок.

 VIII. Підсумки уроку.

1. Інтерактивна вправа «Незакінчені речення»

Продовжте речення:

Для мене Батьківщина –це...

2. Рефлексія

• На уроці я навчився.......
• Я дізналася, що...
• Які види роботи вам  сподобалися?
• Чи поділитесь ви з батьками  своїми враженнями від уроку?

  IX. Домашнє завдання:  Скласти і записати діалог (6-7 реплік) на тему „За що я люблю свій рідний край”. Правильно розставити розділові знаки. Розіграти діалог на наступному уроці.

Урок 2.

Тема: 1. Наша Батьківщина – велика і мала.

           2. Повторення та узагальнення вивченого з розділу „Лексикологія і фразеологія”

Мета: А. Удосконалювати вміння бачити причиновонаслідкові зв’язки у      мовних явищах, формувати вміння узагальнювати, класифікувати, розвивати уяву.

          Б. Формувати вміння складати висловлювання типу роздуму на запропоновану вчителем тему.

          В. Удосконалювати вміння класифікувати слова на певні лексичні категорії; пояснювати значення фразеологізмів; добирати з-поміж синонімів, антонімів, фразеологізмів найбільш відповідні контексту; використовувати вивчені лексичні мовні засоби і фразеологізми у власному мовленні.

          Г. Забезпечити в учнів усвідомлення того, що велика Батьківщина виростає з малої, виховувати любов до рідної землі, країни, її громадян.

Тип уроку: повторення та поглиблення знань, увмінь і навичок.

Внітрішньопредметні зв'язки: лексикологія, фразеологія

Міжредметні зв'язки: література.

Форми роботи: індивідуальна, фронтальна, групова

Обладнання: підручник, презентація уроку, роздатковий матеріал.

Методи роботи: Інтерактивна вправа «Обмін побажаннями», розповідь учителя, тест-контроль, проблемне завдання,

Епіграф:  Виростай, дитино, й памятай:

                  Батьківщина- то найкращий край!

                      Дмитро Павличко

Хід уроку.

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

      1.Організаційна частина

      2. З'ясування емоційної готовності до уроку

Інтерактивна вправа «Обмін побажаннями»

Я бажаю тобі…

Діти бажають одне одному того, чого б найбільше хотіли б побажати собі.

ІІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого

1. Перевірка домашнього завдання

( зачитування складених діалогів)

2. Вступний тест-контроль

1. Назвати розділ науки про мову, в якому вивчають словосполучення і речення.

А) Пунктуація

Б) Синтаксис

В) Будова слова

Г) Фонетика

2. Вказати словосполучення:

А) мрії і радощі

Б) водій запізнюється

В) прийшов, побачив, переміг

Г) Весняна пісня

3.Яке речення є спонукальним?

А) Принесіть квіти ветеранам.

Б)  На вулиці сьогодні ожеледиця.

В)Згасає останній промінь сонця

Г) Тобі погано?

4. У якому реченні немає підмета?

А) Спить земля у сяйві голубім.

Б) У селі вогні не погашені.

В) Люблю грозу на початку травня.

Г) Місяць сяє з висоти.

5. У якому реченні немає додатка?

А.) Вранці ми довго збиралися.

Б) На своїй руці дівчинка побачила божу корівку.

В) Завтра ми пишемо контрольну роботу.

 Г) Сьогодні я отримав лист

6. У якому реченні немає звертання?

А) Сусідка, ти  зробила добру славу?

Б) Зимо, де ти?

В) Люблю тебе, пустельний куточок.

 Г) До кумоньки своєї йду.

Вид перевірки: самоперевірка за зразком, поданим на дошці.

1.Б; 2.Г; 3.А; 4. В; 5.А. 6. Г

ІІ Оголошення теми і завдань уроку.

Учитель. Тама нашого сьогоднішнього  уроку «Лексикологія. Фразеологія»

• Як ви думаєте, що ми будемо робити на уроці, чим збагатите знання?

(учні відповідають, учитель доповнює)

- Дякую, спробую врахувати ваші побажання.

Аудіювання тексту про Батьківщину.

    Народна мудрість заповідає: „Куди не поїдеш, куди не підеш, ріднішого краю ніде не знайдеш...”

     Любов до рідного краю („малої” батьківщини) завжди переростає в любов  до „великої” Батьківщини – України. Під Батьківщиною розуміють країну, державу, народ, який витворив її у процесі свого історичного розвитку, сукупність матеріальних та духовних умов життя людей, територію, соціально – економічну структуру, культуру, побут, мову, традиції, звичаї тощо.

      Батьківщина для кожного конкретного свідомого громадянина настільки близька, рідна, свята, що вона порівнюється з найсвітлішим образом – матір’ю. Як і рідна ненька, Батьківщина в людини одна. Її не вибирають, нею не спекулюють, тим більше не продають. ( З кн.. „Громадянське виховання учнів в умовах українського державотворення”)

Бесіда з учнями за допомогою запитань:

1. Як ви розумієте поняття „мала” і „велика” Батьківщина?
2. За що ми любимо свою Вітчизну?
3. Щоб ви хотіли змінити, щоб наша Батьківщина стала кращою?

ІV. Повторення та узагальнення вивченого в п’ятому класі з розділу „Лексикологія і фразеологія” (виконання вправ).

1. Спільний проект. (Робота з текстом)

• Прочитати текст . Визначити його стиль і тип мовлення. Дібрати і записати до нього заголовок.

 Соняшники – мов кулі жовтого вогню, мов той вогонь з пелюстками. Соняшники висять на стеблах над городиною, їхнім полум’ям просякнуто зараз повітря, настрій серпневого дня. Вони повертають людські голови до себе  і примушують думати про них. Соняшники горять на подвір’ях , за огорожами, вони повиходили до самої дороги.. Вони піднялися над землею і своїм легким полум’ям наче й тебе окрилюють, підносять.

         Ти любиш тут кожен соняшник, кожну їхню усмішку. Тобі все дороге, рідне, тобі воно наймиліше.

          Звідки й коли прийшла до тебе ця любов і залишилась у тобі вогнеликим соняшником?

                                                                                               (За Є.Гуцалом)

Завдання:

• 1) В якому значенні (прямому чи переносному) використані слова горять (соняшники), окрилюють ( легким полум’ям )?

2) Які емоційно – зображальні засоби вжиті автором під час опису соняшників?

3) Про яку любов говорить автор словами: „Звідки й коли прийшла до тебе ця любов і залишилась у тобі вогнеликим соняшником”?

     * Дібрати синонім до виділеного слова.

     * Пояснити вживання розділових знаків у тексті.

     *  Усно розібрати четверте речення за його членами.

     *  Скласти чотири речення із словом новий використовуючи його в таких значеннях:

а)який стосується найближчого часу;

б)вперше зроблений, який зберігає первісний вигляд;

в) щойно відкритий;

 г) незнайомий.

2. Фонетико-лексична вправа.

• Прочитати текст. Пояснити лексичне значення виділеного слова. Однозначне воно чи багатозначне? Яке із значень виділеного слова пряме, а яке переносне?

Мати зайшла знадвору, і, поклавши оберемок дров біля печі, сказала:

• А мороз уже сідає.

             Василько швидко вдягнувся, взув теплі валянки і гайда за поріг: цікаво, як сідає мороз .

            А мороз, видно, й справді сідає. Сідає інеєм на кожній гілочці й бадилинці, сивими візерунками на шибках по хатах. (Є.Гуцало).

Завдання по варіантах

• Зробити фонетичний розбір слів :

Інеєм, вдягнувся.

VІ. Збагачення мовлення учнів лексичними  мовними засобами і фразеологізмами, прислів’ями, приказками.

1. Пояснювальна робота

• Прослухати прочитану учителем (або учнем ) усмішку. Пояснити Андрійкові його помилку.
  • Мамо, чому не їздить мій трактор? – питає Андрійко.
  • Батарейки сіли. Потрібно купити нові.

Андрійко зітхнув.

• Не треба. Це дуже довго. Хай краще повстають оті, що сидять.

                                                                                   („Нар. усмішка”)

   2.Робота в групах

     I група

• Прочитати прислів’я, подумати над змістом кожного з них. Списати їх, підкресливши слова, до яких можна дібрати синоніми. Дібрані синоніми записати.

         1.Ніколи не хвались, поки гаразд не зробиш діла. 2. Боягузи вмирають багато разів. 3. За чемність грошей не беруть. 4. Насамперед будь справедливим, а потім великодушним. 5. Друзі пізнаються в біді. 6. Краще відвертий ворог, ніж зрадливий друг. (Нар. творчість)

II група

   *Прочитати прислів’я , виписати із них антоніми. Підготувати  узагальнюючу відповідь на запитання: „Чому прислів’я часто побудовані на антонімії?”

* Використовуючи антоніми, записати речення з часткою не і сполучниками а.

1. Добра слава лежить, а погана далеко біжить. 2. Злому не довіряйся, добрих не цурайся. 3.Де горе, там і радість. 4. Клятва розумному страшна, а дурному смішна. 5 Не знаєш, то мовчи, а знаєш – не кричи. 6 Доки не намучишся, доти не научишся. (Нар. творчість)

   III група

 * Дібрати синонімічні слова до поданих фразеологізмів з довідки. Скласти з трьома фразеологізмами (на вибір) речення і записати їх.

              Замилювати очі, як риба у воді, собака на сіні, пускати півня, тридев’ять земель, покласти на обидві лопатки, кров з молоком, зарубати на носі, прикусити язика, пекти раки.

               Довідка: Червоніти, підпалювати, перемогти, здоровий, замовкнути, вигідно, обманювати, далеко, запам’ятати , скупий.

VII. Оголошення вчителем оцінок.

VIII. Підсумки уроку.

IX. Домашнє завдання: скласти письмове висловлювання типу роздуму на тему, яка звучить у рядках вірша:

                                           Струмок серед гаю, як стрічечка,

                                            На квітці метелик, мов свічечка,

                                            Хвилюють, маюють, квітують поля –

                                             Добридень тобі, Україно моя!

                                                                                                    (П.Тичина)

Урок 3.

Тема: 1. Україна – мати. Я –українець.

           2. Повторення і узагальнення вивченого про будову слова, фонетику і графіку, орфоепію і орфографію.

Мета: А. Удосконалювати вміння правильно писати слова  з вивченими орфограмами, обґрунтовувати їх.

           Б. Удосконалювати вміння обґрунтовувати власні твердження.

           В.Удосконалювати вміння писати невеликий твір – роздум на тему „Рідна земля ...Хіба її можна не любити?”

           Г. Формувати в учнів цілісний образ України, любов і гордість за приналежність до українського народу.

Тип уроку: повторення та поглиблення знань, увмінь і навичок.

Внітрішньопредметні зв'язки: будова слова, фонетика і графіка, орфоепія і орфографія.

Міжредметні зв'язки: література, історія.

Форми роботи: індивідуальна, фронтальна, групова

Обладнання: підручник, презентація уроку, роздатковий матеріал.

Методи роботи: вибірково-пошукова робота, пояснювальний словниковий диктант, розповідь учителя.

Хід уроку.

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Організаційний момент

            Продзвенів уже дзвінок,

            Починаєм наш урок.

           2. Психологічна настанова

І. Перевірка домашнього завдання.

Оцінювання письмових висловлювань типу роздуму на тему, яка звучить у рядках вірша П. Тичини «Добридень тобі, Україно моя!»

ІІ. Оголошення теми і завдань уроку.

Сьогодні ми повторимо матеріал,  вивчений у п'ятому класі.  Отож, закликаю усіх працювати дружно, плідно, сумлінно.

ІІІ Удосконалення правописних умінь і навичок учнів ( виконання вправ)

1. Вибірково-пошукова робота

Прочитати речення. Якою спільною темою можна їх об’єднати? Виписати слова , в яких відбувається чергування приголосних і голосних.

1. Україно моя, мені в світі нічого не треба, тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти. (А.Малишко). 2. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, буду, мамо, горда і вродлива, з тебе дивуватися повік! (В.Симоненко )3. Ніч упаде з моря, зійде ясна зоря, а посеред степів знов зацвіте калина.4. Чуєш козацький спів, встане із вічних снів Україна!( В.Шовкошитний). 5. І слова рідного хто відцурається, той Батьківщину не зможе любить. (І.Драч)

Індивідуальна робота

• Виконати розбір виділених слів за будовою.

2. Робота в групах

     I група

• Записати правильно слова розкриваючи дужки. У якій частині слова знаходяться орфограми?

          Пр(е;и)красний, пр(е;и)легкий, пр(е;и)пишний, пр(е;и)озерний, пр(е;и) все людний, пр(е;и)тяжкий, ро(з;с)змірковувати, ро(с;з)шук, ро(з;с)сада,  (с;з)пихнути,  (с;з)терти, (с;з)шити, пр(е;и)стиж, пр(е;и)парат,  (с;з)пати, пр(е;и)міювати, пр(е;и)подобний, пр(е;и)тензія, (с,з)фотографувати, бе(з,с)страшний, бе(з,с)захисний.

     II група

• Списати слова, вставляючи, де потрібно, замість крапок пропущений м’який  знак.

          Прос...ба, борот...ба, близ...ко, низ...ко, нян...чити, буд....ьмо,  сяд...мо, , пал...ці, стіл...ці, плос...кий, прал...ня, різ...бяр, леген...кий, читал...ня, рибон...ка, купаєт...ся, одягаєт...ся,  бан...щик, ослін...чик, колис...ці, мен...ший, боягуз...тво, с...омий, рибал...ці, дон...ці, т...мяний, увін...чати, барабан...щик..

     III група

• Прочитати речення , дібравши з довідки потрібні за змістом слова . Пояснити їх правопис. Слова записати. Пояснити зміст утворених прислів’їв та приказок..

1. Посієш вчасно, то вродить ...... 2. Хитра людина ..... , як хмелина. 3. Голодному й опеньки  ..... . 4. Найбільше багатство  - ....... . 5. .....  стелить, та твердо спать.    6 Був кінь, та з’їздився. 7. Знав кіт, чиє сало .... . 8. Прип’явся, як  .... до кожуха.   (Народна творчість)

Довідка: Рясно, в’ється, м’ясо , здоров’я, м’яко, з’їздився, з’їв, реп’ях.

3. Робота біля дошки

• Записати  слова в дві колонки: в першу з йо, в другу – з ьо.

Л... н, ра....он, міль....он, га....ок, ст....обати, ма...онез, вір....овка, Мурав... ов, кан...он, ...од, т...отя, л....оду, подз...обаний, бо...овий, бад...орий, кул...овий, га...овий, л...одинка, кра...овий, Солов...ов, Олексі...ович, сер...озно, бул...он,  павіл...он, мА...ор, медал...он, л...отчик.

4. Пояснювальний словниковий диктант.

• Записати правильно слова. Пояснити у них орфограми.

 Піднісся, стінний, беззубий, бездиханний, налляти, бездонні, повінню, вістю, підніжжя, груддя, ллє, людяність, віддати, безгоміння, оббити, розстріляти, сонний, відзначити, осінній, збіжжя, радістю,  життя, безчестя, хвилинний, юннат, здоровенний,  несказанний, неоціненний, нескінченний, туманність, ззовні, стаття.

• Із словами піднісся, людяністю, життя, неоціненний скласти речення і записати.

ІV. Бесіда про проходження назви нашої держави – України.

          Учням можна наголосити на тому, що у мовознавців існує кілька пояснень походження назви „Україна”. Довгий час панувала теорія про її походження від слова „окраїна”. Сучасні дослідники спираються на вже відомі факти про те, що східнослов’янські поселення поділилися на окремі землі, які називалися країнами, або українами. Також дослідники наголошують, що слово „Україна”  семантично споріднене зі словом „сторона”, „країна”, „краяти”. Проте є й такі твердження, що назва „Україна” походить від слова „раїна” (рай), тобто має значення земного відображення раю на землі. Перша згадка про Україну зустрічається у Київському літописі від1187 р. Термін „Україна” часто вживався і в литовських джерелах. Починаючи з XVI ст.., назва „Україна поширюється у народних піснях і легендах.

• Прочитати уривок вірша. Визначити його основну думку. Чому вірш має таку назву?  В якому значенні вжите слово „солодка” земля?

Солодка земля

Є в світі зваби немалі,

цікава стежка кожна...

Але до рідної землі

Збайдужітись не можна.

Люби , шануй, піднось до зір

Її пісні і мову.

Нема солодшої, повір,

За неї , пречудову.

(В.Коломієць)

* Пояснити правопис слів збайдужітись, пречудову, піднось.

VI. Оголошенням вчителем оцінок.

VII. Підсумки уроку.

Скласти сенкан до слова Україна.

Україна

рідна, найдорожча

квітне, захищає, живе

Я люблю рідний край

Батьківщина

Самооцінка роботи в групах

Картка самооцінки роботи на уроці

VIII. Домашнє завдання.

    І варіант.  Написати невеликий твір-роздум на тему „Рідна земля...Хіба її можна не любити?”

   ІІ варіант.  Дібрати до поданих іменників спільнокореневі прикметники із суфіксом  -н-, записати їх. Пояснити правопис утворених слів. З чотирма словами скласти речення і записати їх.

                  Зразок. Тиждень  -  тижневий.

    Контраст, випуск, честь, баласт, щастя, виїзд, якість.

Урок 4.

Тема:  1. Наша Батьківщина – моя Україна.

3. Перевірка рівня сформованості в п’ятикласників мовних умінь і навичок (тестування).

Мета:   А. Удосконалювати вміння сприймати й усно переказувати почуте.

             Б. Перевірити рівень сформованості в п’ятикласників лексичних, орфографічних і пунктуаційних умінь та навичок.

             В.   Удосконалювати аналітичні здібності учнів.

             Г.  Продовжувати обговорювати тему Батьківщини, виховувати в учнів любов до рідної землі.

Тип уроку: систематизація  і узагальнення знань, умінь і навичок.

Внітрішньопредметні зв'язки: мова, мовлення.

Міжредметні зв'язки: мова, література.

Форми роботи: індивідуальна, фронтальна.

Обладнання: підручник, презентація уроку, роздатковий матеріал.

Методи роботи: Експрес-тест «Зроби правильний вибір», розповідь учителя, аудіювання тексту, пошуково – дослідницька робота.

Епіграф: Зелені луки травами буяють, 

Блакить небес звеличує, зове 

Птахи лиш тут так солодко співають 

У тім краю, де серденько моє. 

                               Олександр Шайковський

Хід уроку.

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Організаційний момент

Привітання

4. З’ясування емоційної готовності до уроку

Слово вчителя

Діти, торкніться один до одного рукою і подаруйте один одному чудовий настрій і усмішку. Адже, ніщо в світі не коштує так дешево  і не цінується так дорого.Тож почнемо з гарним настроєм працювати.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Зачитування твору „Рідна земля...Хіба її можна не любити?”

ІІІ. Оголошення теми і завдань уроку.

Слово вчителя

- Діти, прийшов час перевірити ваші вміння та знання вивченого у 5 класі.

ІV.  Перевірка сформованості в учнів мовних умінь і навичок (виконання тестових завдань).

Експрес-тест «Зроби правильний вибір»  

• Прочитати уважно навчальні тестові завдання. Виконати їх самостійно, записавши в зошити номер завдання та варіант вибраної відповіді ( наприклад 2.3., де 2 – номер завдання, а 3 – вибраний варіант відповіді).

1. Визначте, в якому реченні пропущено двокрапку при однорідних членах.
   1. І все поволі зникає море, скелі, земля. (М.Коцюбинській)
   2. Батько хоч нічого не говорить, та все пильно на мене поглядає. ( Марко Вовчок)
   3. Якось швидко й несподівано стемніло ( В.Близнець)
   4. Стали частіше траплятись осики, верболіз. (А.Давидов)
2. Визначте кількість простих речень у поданому складному, в якому пропущено розділові знаки.

         Сонечко блищить і горить гаї розвиваються садки зацвітають увечері десь тьохнув соловейко на листатому клені кує зозуля на високій березі гуде бджола мигтять білі метелики понад молоденькою травичкою хрущі літають гучливі....

 ( Марко Вовчок)

1. Два, 2 .Три, 3.Чотири, 4. П’ять , 5. Шість, 6. Сім, 7. Вісім.

3. Прочитайте. Визначте, які речення подано нижче.

                                                             Вже!

• А тепер спробуйте розв’язати задачу, - запропонував учитель, коли пояснив урок.

   Не минуло й двох хвилин, як один з учнів:

• Я вже!...
• Що вже розв’язав?
• Та ні, спробував...  (Нар. творчість)

1. З прямою мовою, 2.З непрямою мовою. 3. Діалог. 4. Складні.

        4.Прочитайте каламбур Д. Білоуса і визначте, як називають виділені слова.

                        З коси Бузько летів на балку

                        ( косар косу там брав на брус),

                        і сів Бузько в дворі на балку,

                        на довгий дерев’яний  брус.

         1. Однозначними. 2. Багатозначними. 3. Синонімами.    4. Антонімами.

        5. Знайдіть з поміж дібраних груп слів синонімічний ряд.

                1. Танцювати, тупотіти, чалапати, , увиватися, вертітися.

                2. Радіти,  веселитися, задовольнятися, насолоджуватися, байдикувати.

                3. Безмежний, неосяжний, неозорий, безкраїй, безбережний.

                4. Чемний, щирий, привітний, ввічливий, відвертий.

       6. Укажіть слово, що не належить до спільнокореневих.

          1. Брити. 2. Бритва. 3. Збрити. 4. Недобрити. 5. Британка. 6. Побритися.

       7. Серед поданих знайдіть слово, яке пишеться з префіксом з-.

              1 ....куштувати. 2. ...клепати. 3.....тесати. 4. ....жити. 5 ...формувати. 6..... хопити. 7. ...рвати. 8. ....пхнути.

8. Виділіть поєднання слів, у яких порушено норми чергування і – й:

             1) і мертвим і живим; 2) Архімед і Галілей; 3) Віра і Олена; 4) Степан і Богдан.

9. Знайдіть поєднання слів, у яких порушено норми чергування у-в:

      1) у Опішні; 2) грім у небі; 3) узвар у каструлі; 4)корабель у морі.

10. Укажіть рядок, у якому в префіксах слів на місці пропуску ставиться одна і та ж літера.

1. Пр...тлумачити, пр...меркнути, пр...писати, пр...красний.

2. Пр...кріпити, пр...клеїти, р...комірок, пр...пиняти, пр...завзятий.

3. Пр...стол, пр....здирство, пр...довгий, пр....освящений.

4. Пр....гнобити, пр...мудрість, пр...погано, пр...кущий, пр...весело.

11. Знайдіть слово, в якому на місці крапок відбувається подвоєння.

     1. Пригор...щю. 2. Повіс...тю. 3 Молодіс...тю. 4. Розкі...шю.

12. Укажіть у якому слові іншомовного походження на місці крапок слід писати и.

    1. Соц...олог....я. 2. Тр....умф.  3. Попур... 4. Реж....м.

(Правильні відповіді).

1.1;2.8; 3.3; 4.2; 5.3; 6.5; 7.4; 8.3;9.1;10.3.; 11.4;12.4.

IV. Аудіювання тексту.

Пошуково – дослідницька робота

Прослухати текст. Визначити його основну думку тексту; скласти простий план; підготуватися до докладного усного відтворення його змісту.

     * Пояснити правопис виділених слів.

    * За допомогою тлумачного словника визначити значення слів: лицар, птах Фенікс.

Україна.

       Україна..... В одному вже тільки цьому слові бринить ціла музика смутку і краси, гарячої любові до народу. Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина не раз переживала дні сили і слави, мала справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не сотні й тисячі, а мільйони її дочок і синів.... І потім, як той казковий птах Фенікс, відроджувалася, виростала з пожарищ і руїн, виховувала нові покоління закоханих у рідну землю лицарів правди і волі.

       Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці.... Це родюча і щедра земля. Це й великі сучасні міста, збережені пам’ятки, відбудовані святині.

       Немає на світі кращого неба, ніж небо України. Високе, мов наш дух, воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від рідної матінки – землі. (З журналу).

     * Пояснити правопис виділених слів.

    * За допомогою тлумачного словника визначити значення слів: лицар, птах Фенікс.

V. Оголошенням вчителем оцінок.

VI. Підсумки уроку.

VII  Домашнє завдання: прочитати уривок із вірша В.Сосюри і подумати над його змістом. Дати письмову відповідь на запитання: „З чого починається любов до рідної землі?”

Любіть Україну.

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води...

В годину щасливу і радості мить,

Любіть у годину негоди....

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову

і мову її солов’їну...

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

і сльози, і все до загину.....

Не можна любити народів других,

коли ти не любиш Вкраїну....

                                                             (В.Сосюра)

  Запропоновані уроки повторення і узагальнення вивченого в кінці року в 5 класі є одними із можливих  варіантів. Під час вибору типу і структури уроку слід передбачати  забезпечення органічного зв’язку  між вивченням програмового матеріалу й формуванням комунікативних умінь та навичок учнів, розвитку їхнього мислення, вдосконалення естетичних смаків, виховання самостійності й активності розумової діяльності школярів